The Mockturtle's Mockery

Життя – то іронічна штука,
Переконайтеся і ви:
Колишня Таня недолуга –
Цариця модної Москви.
Тепер її життя вирує:
Вона вражає і чарує,
То фітнес в неї, то масаж,
То курси з виправлення карми...
І скрізь вітають всі жандарми
Її розкішний екіпаж.
( Read more... )

Така вона, шляхетна доля -
Як щось, хапайся за дрючки!
Сих делікатностей ніколи
Не зрозуміють селюки.
Заб’ють, бува, князька чи графа, -
Не треба навіть телеграфа,
Чутками повниться земля:
Ще треті півні не співали,
А вже й на Буковині знали,
Буцімто вбили москаля.
( Read more... )

Євген з похмілля як проспався,
Півлітра кисляку вдудлив,
Сяк-так умився, в штані вбрався
І самокрутку засмолив.
У роті наче миша здохла,
І до сорочки щось присохло
(скидається на хохлому,
Чи, радше, ні, на петриківку);
Аж раптом Таньчину листівку
Поштар передає йому.
( Read more... )

В комментах к древнему посту внезапно реанимировалась идея украинской версии "Евгения Онегина". Кто хочет, присоединяйтесь :)

Євген був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак,
Та раптом лист від дядька Гриця,
що в нього знову дихавиця.
Євген тут скрикнув, як на пуп:
"Та най би тобі пір'я в роті!
Теперь нудися на природі,
Чекаючи на дядьків труп".
( Read more... )